Ми — Клуб реабілітаційних рішал t.me
Громадяни й команда фонду “Твоє Майбутнє”, які беруть на себе те, що інші “не можуть”, “не встигають” або “не передбачили в бюджеті”. Ми реабілітуємо тих, хто не може чекати. Бо або державна квота вже вичерпана, або реабілітаційного відділення нема поруч, або: “Чекайте заселення через 3 тижні”. У війську нема “через 3 тижні” — є тут і зараз. Є ті, хто вийшов з полону, щойно з-під обстрілів чи вже місяцями шукає, хто допоможе. Ми не маємо морального права сказати їм: “Чекай. Як звільниться місце або з’являться гроші — тоді приїжджай”. Ми кажемо: Приїжджайте до нас. Рішим. Ще походиш. Загальний бюджет проєкту складає 4 367 200 гривень. Курс реабілітація на одного бійця складає 42400 гривень.
Станом на 2026 рік комплексну реабілітацію вже пройшло понад 400 діючих військовослужбовців, добровольців та ветеранів:
У рамках наших попередніх реабілітаційних ініціатив було підписано меморандуми про співпрацю з патронатними службами: Головного Управлінням Розвідки Міністерства Оборони України, Центром Спеціального Призначення Національної Гвардії України "Омега", Окремою Президентською Бригадою імені гетьмана Богдана Хмельницького, 93-ю Окремою Механізованою Бригадою "Холодний Яр", Організацією "АЗОВ.Супровід", Спецпідрозділом "Стугна" та Батальйоном "Свобода".
Особливий фокус — на не медійних підрозділах, звільнених із полону та тих, хто потребує операцій. Ціль збору — 4 367 200 грн
Або, простіше кажучи: дати шанс сказати “Ще походиш” 100 військовим. Курс реабілітації одного бійця = 42 400 грн.
Банка проєкту send.monobank.ua
Сергій - 110-та ОМБр. Отримав поранення — "дало на голову, серце доіграло". Зараз робить "ножки-ручки — вправи, ерготерапія, фізіотерапія, не знаю, як все називається". Насправді за Сергія більше розповідає мама, бо йому складнувато говорити. У 2024 отримав контузію під Покровськом, потім — інсульт і стало погано з серцем. Зробили операцію, списали. Після чого мав ще два інсульти та інфаркт, "піднялися тромби, запалення легень, стали почки, з'явився пролежень — вже ніде не хотіли брати". Разом з мамою звернулися до фонду, станом на зараз просять про ще один курс реабілітації за підтримки фонду, щоб пролежень повністю затягнувся. До цього Сергій не ходив 4 місяці, як приїхав на реабілітацію, взагалі не вставав, а тут почав сидячи їсти, потихеньку вставать. "Всі реабілітологи чудові", — каже мама.
Ярий - ОПБр імені гетьмана Богдана Хмельницького. Мав застарілу травму — розрив медіального меніска, вийшов з бойових і почало дуже боліти коліно. Звернувся, щоб можливо прооперували. Чекає на артроскопію.
Олександр - 93-тя ОМБр. В 2023 прийшов на службу, отримав поранення під сідничним нервом. Ходить на масаж, ванни, басейн, грязі, фізкультуру — все подобається, планує повернутися до служби, а там як карта по здоров’ю ляже.
Махно - ОПБр імені гетьмана Богдана Хмельницького. Під час служби з’явилися проблеми зі спиною. Завдяки фонду зробив МРТ спини та голови. Дякує і вже буде дивитися, що далі по реабілітації.
Фізрук - ОПБр імені гетьмана Богдана Хмельницького. Виникла проблема з коліном, зробив МРТ — чекає на рішення медиків щодо подальшого лікування. Хай все буде добре, пане!
Шприц - ЦУЦВС. Вийшов на евак забирати побратима, але переслідувалися FPV-дронами. Від одного врятувалися, але від іншого довелося падати “комапактно” у траншею, тож ноги вигнулися у зворотній бік. Самостійно вправив ноги, щоб швидше врятувати побратима. Тепер розпочав реабілітацію та приділяє час фізіо-, магніто- та ультразвуковій терапії. Дуже хоче відновити ноги, щоб нормально пересуватися та має бажання повернутися назад, щоб допомагати хлопцям.
В’ячеслав - 93-тя ОМБр. Проходить реабілітацію, мобілізувався в 2022 — по життю не військовий, але треба робить цю роботу. Зараз пілот — "мавіки, аеророзвідка, різні справи робив". Вже не вперше на реабілітації. Стирається суглоб у коліні, треба робити операцію. Після курсу повернеться в частину і "будуть щось думати, щось робити далі".
Андрій - 93-тя ОМБр. Після поранення проходить реабілітацію. Має уламок 8х10 у плечі, "треба дірку розрізать, щоб дістати, а може й сам почне виходити". На реабілітації ходив у басейн, ванни мінеральні, на масаж, фізіотерапію — все сподобалось. З планами все просто: "як бог дасть, і як здоров’я теж". Сміється, що в 44 назвали його молодим. Ну звісно ж молодий козак!
Віктор - 93-тя ОМБр. Мобілізувався у серпні 22, спеціальність — "різне було, і піхота, і ЗРВ". Має акубаротравму, раніше проходив реабілітацію в центрі ментального здоров’я, де "пив таблєточки для сну". Зараз ходить на масаж, приймає ванни. Як відновиться, повернеться на службу.
Бодігард - ГУР МОУ. Після тяжкого поранення має травми обох колінних суглобів, потрібно часто робити МРТ і уколи, отримувати деякі ліки. Співпрацюємо з ним вже 2 роки — раз на кілька місяців пан звертається до фонду. Під час останнього звернення оплатили МРТ обох колін, гіалуронову кислоту для підтримки колінного суглоба. Передає великий привіт Реабілітаційним рішалам і дякує за підтримку.
Сват - ССО. Знає, як знімати відео — має досвід у цьому, тому зйомка вдалася з першого разу. Мав інсульт та інфаркт потім — "случівся на службі". Звернувся до фонду — допомогли без питань. Понад рік триває реабілітація. Подобається все — «кажу чесно, без бе. Не треба "давайте бумаги, їдьте до нас" — тут подзвонили, сказали, що візьмуть ще раз і все». Реабілітолог працює з ногою, рукою. Чудове ставлення до людей, "у дівчат велике серце". На ногу ставав погано, рука не рухалась — зараз все потихеньку розробляють. Мета — "буть полноценним, як був. Я надіюсь". Дякує фонду "без підлизок". А ми щиро бажаємо швидкого відновлення!
Євген - ЦСП НГУ «Омега». Травма плечового суглоба — реабілітація "на уколах плазми". Травму отримав від фізичного навантаження. Проходить реабілітацію вже вдруге. Три роки мучився з плечем, був на антибіотиках. Раніше говорили, що потрібна лише операція. Потім звернувся до фонду і вже пів року не відчуває болю. Сподіваємось, що біль не повернеться.
Олександр - 101 ОБрО ГШ ЗСУ. Звернувся з травмою плечового суглоба — "вилітало плече, був розрив суглобової губи". Прооперувався, повернувся на службу і отримав повторний розрив. Підшили і звернувся на реабілітацію до фонду. Вже місяць відновлюється — відчуває, що виросла амплітуда і силові показники.
Туман - ЦСП НГУ «Омега». Отримав травму під час виконань бойових завдань на Запорізькому напрямку. Зробив МРТ і очікує результату, з яким потім працюватимуть в Інституті травматології. Дякує фонду за допомогу.
Юрій - Розповідає фізіотерапевт: Почав працювати з Юрієм в 2022 після інсульту — той не міг ходити, сидіти. Не розумів дії та задачі, був дуже сильно дезорієнтований, пам’ятав лише як сидіти. Тривалий час був вдома, зараз довго не може ходити сам. Поступив до нас, щоб вдома бути самостійним і незалежним, особливо на вулиці. Бо вдома йому з цим простіше, а надворі ще потребує допомоги. Зараз працюємо над рівновагою, координацією та витривалістю, бо звик бути в квартирі. Вже є покращення — долає архітектурні перешкоди, з деякими складнощами, бо йому ще трохи страшно, але вже тримається набагато краще. Працюємо поступово.
Андрій - ОШБ НПУ «Лють». Отримав поранення в Костянтинівці. Маємо коротенький мікросюжет про майже розпаковку — Андрій дякує за допомогу і гіалуронову кислоту в два коліна. Бажає “усіх благ".
Владислав - 44-та ОМБр. Дякує фонду, а значить всім вам. Зробив МРТ правої стопи. "Бережіть себе і гарного дня вам".
Олег - ОПБр імені гетьмана Богдана Хмельницького. Подивіться, який пан! Висловлює вдячність фонду за МРТ та рентген колінних суглобів.
Владислав - ОПБр імені гетьмана Богдана Хмельницького. Коротенько дякує за оплату МРТ колінних суглобів. А ми передаємо подяки вам.
Олександр - 35-та ОБрМП. Олександру складно говорити, тому цю інформацію отримали від його соціальної працівниці. Отримав поранення у вересні минулого року на Покровському напрямку — дуже важка мінно-вибухова травма. Уламок пройшов через орбіту ока, ока немає, і в голові залишилися металеві фрагменти. Коли його привезли, він взагалі не ходив і не розмовляв. Спочатку була реанімація, потім було довге лікування — Київ, Івано-Франківськ, Ворохта, знову Київ. Майже рік по лікарнях. Поруч весь цей час була дружина. І от зараз Олександр потихеньку розмовляє. Сам одягається, ходить, дивиться телефон. Для людини, яка пів року тому лежала нерухомо, це дуже серйозний прогрес.
Кум - 82 ОДШБр. Після поранення — пошкоджені барабанні перетинки, проблеми зі спиною. Стало легше ходити, на спину теж легше. "Хороше ставлення. Зранку на сніданок, потім процедури до обіду. Гуляємо по парку, все дуже класно. Тиша, спокій, чудове повітря, приємні люди".
Кіс - 82 ОДШБр. Вибухова травма, акубаротравма. Каже, що все добре, лікарі ставляться добре — знають свою справу. Хвалить свіже повітря, прогулянки, процедури. "Є дієта, режим — підйом о 8 годині, за 40 хв до їди треба пити мінеральну воду. Після сніданку йдемо на процедури. У мене 52 осколки, але чути, що воно виходить потрошки, не так болить. Гідротерапія, арома-, глина — на хребет, щоб осколки виходили". Всім задоволений, говорить, що персонал хороший і чудове ставлення до військових.
Вальдемар - 82 ОДШБр. Вибухова травма, 7 уламків в тілі. Приїхав лікуватися — все подобається, проходить всі процедури. "Процедури цікаві — якби були не цікаві, не ходили б. Дуже чудове ставлення до військових, нуль питань".
Джміль - 82 ОДШБр. Подивіться, який усміхнений пан! Після прильоту були сильні головні болі, проблеми з серцем і лопнула барабанна перетинка. Зранку на процедурах, а з обіду старається гуляти, дивитися місто поки є можливість. Каже, що процедури є болючі, а є й інші — гідро, арома-, ванни. Доповідає, що головні болі вже менші, вже трохи легше стало.
Сергій - 82 ОДШБр. Мав перелом хребта, каже, що дуже гарно допомагають електрофорез, ванни — "давно у ванні не лежав". Тішиться природі, повітрю та водичці. "Сестрички пропускають нас без черги. Харчування — шикардос, самі вибираємо їжу на наступний день".
Круглий - 82 ОДШБр. Мав декілька поранень, є проблеми зі шлунком. "День як день: прокинувся, попив водички, сніданок і на процедури. Вони у нас різні — є приємні, а не дуже", — тут вже не будемо деталізувати, пан Роман розказує сам. "А прийняти ванну, розслабитись — то дуже добре. Роблять електромасаж електроімпульсами, а масажисток, к сожалєнію, немає".
Дзідзьо - 107 ОБрТрО. Грижі, протрузії, тиск, нерви затиснуті — "куча болячок". Дякує медичному персоналу, спонсорам і донатерам, зокрема і за транспорт: "побратимам без кінцівок було б важко сюди добиратися, а так все добре". Процедури всі приємні, "нема таких, щоб не було приємних. Все для нашого брата тут зроблено чудово".
Скітлс - 24-й ОП НГУ. Трохи засоромився — "а що говорити? Я просто не вмію". Але ми з цим допомогли. "Після всіх операцій були проблеми з кишковим трактом, то водичка лікувальна тут дуже допомагає. Зранку на фізичні вправи — легенька зарядочка, сніданок, процедури. Є не дуже приємні, але такі, що допомагають. Змін вже багато, суттєві вже за два роки". Вітаємо з прогресом!
Стас - 107 ОБрТрО. "Було багато виходів на нуль, багато не зафіксованих контузій, болять коліна після переохолодження, проблеми з кишковим трактом". Каже, що тут набагато краще, ніж думав — "лікарі всі чудові, беруть всі аналізи, потім проводять лікування". Стасу подобається фітотерапія, процедури для носа, вух, колін. І харчування класне, дієтичне та смачне. Інфраструктуру навколо описує як "не совєцький союз, дуже гарно". Дякує спонсорам і всім-всім. Тобто і вам, друзі!
Дід - 107 ОБрТрО. Перш за все дякує за можливість пролікуватися і відпочити. З приводу бойових травм особливих потреб не мав, але "хронічні хвороби ніхто не скасовував". Пан Ігор каже, що в санаторії гарно лікують ШКТ і буквально за тиждень вже відчуває покращення. "Режим, дієта — якщо виконуєш всі призначення, відчуваються покращення здоров’я". Тішимося за нього і за ефективність лікування!
Котик - бойовий медик з ЦСП НГУ «Омега». Приїхав після поранення, отриманого на Покровському напрямку — має наслідки акубаротравми. Каже, що все чудово, проходить реабілітацію, відпочиває, хвалить процедури і чекає на повернення до виконання завдань. Зізнається, що відновився емоційно та психологічно, підлікувався. Дякую персоналу і фонду, а значить, і вам.
Музикант - ЦСП НГУ «Омега». Отримав уламкове мінно-вибухове поранення під Покровськом. Зараз ходить на масажі і процедури. Реабілітується і приводить організм в "нормальний стан". Попередньо лікувався — зараз відчуває значне покращення. Море і сонце дають свій ефект. Плаває в басейні, займається спортом для навантаження ноги — лікарі дали добро.
Кай - ЦСП НГУ «Омега». У пана є проблеми з пам'яттю після травми, також має поранення кульове та уламкове. Лікується 2–3 місяці, після чого пройшов реабілітацію упродовж 2 тижнів в Одесі. Каже, що морально відпочиває. Вже купався в морі, щасливий. Неймовірно тішимося, коли все так.
Малиш - ЦСП НГУ «Омега». Приїхав з Покровського напрямку, де отримав контузію. У санаторії відновлюється, "приводить здоров'я в порядок". Попередньо пролікувався в госпіталі, тепер додатково відновлюється біля моря. Пан краще почувається, "бо була важка ротація — набрався сил і готовий повертатися до виконання бойових завдань".
Дієго - ЦСП НГУ «Омега». Отримав уламкове поранення шиї та лопатки, також на Покровському напрямку. Загалом лікувався 2 місяці. "Це перша ротація після академії і вже третій реабілітаційний центр". Каже, що все чудово і все подобається — близько до моря, чисте повітря. Ходить на масажі і процедури, стан покращився. "Ясніть в голову прийшла, відпочив головою".
Юрій - ОПБр імені гетьмана Богдана Хмельницького. Дякує за допомогу в оплаті МРТ головного мозку. Пан дещо хвилюється, але каже, що наша з вами підтримка дуже важлива. Ще раз дякуємо, що підтримуєте реабілітацію військових донатами і дружніми банками!
Аліна - ССО. Пані 3 роки тому травмувалася — розрив зв'язок, перелом кістки. Зараз травма нагадала про себе, тому звернулась до фонду з точковим запитом щодо МРТ, щоб зрозуміти, чи є запалення. Дякує за те, що допомогаєте хлопцям і дівчатам.
Сергій - 82-га ОДШБр. Має проблеми з попереком та хребтом. Каже, що все проходить добре: "поназначали процедури — ванни, масажі. Харчування підбирали — на мій погляд, все смачне, можна замовляти різні страви".
Володимир, 2-га ОБр. Дивіться, який славний пан! Поранення отримав на Покровському напрямку. Дякує за гіалуронову кислоту, допомогу і підтримку. І зняв відео про те, як готується робити ін’єкцію. Не та "розпаковка", якої хотілося б, але що маємо, те маємо.
Прут - 107 ОБрТрО. З війни привіз багато різних захворювань, тут і цукровий діабет, і проблеми з серцем та багато всього іншого. Потрапив до нас у програму в Моршин разом з побратимами від Чернівецької ОВА. Дуже задоволений всіма процедурами, харчуванням та персоналом закладу.
Юга - 93-я ОМБр. Отримав поранення у 2024 році — пан показує, що і де робили на руці. Ставили пластину, її вже зняли, і зараз потребує реабілітації. Поранення отримав на позиціях. Робить фізкультуру, щоб розробити зап’ясток, ходить у басейн — каже, що тяжкувато плавати. За два тижні руці стало трішки краще, але потрібен час. "Тут йде розвантаження від буденності. Трохи виходив на пляж, гуляв там".
Вовчок - 93-я ОМБр. Потрапив на лікування протрузій та гриж, які виникли від носіння важких речей. Приїхав у санаторій — радий, що направили саме сюди, бо спершу мав їхати в інше місце. Каже, що персонал дуже ввічливий і максимально лояльний. Ходить на море після обіду, відпочиває, та і загалом в Одесі подобається: "Давно не був в Одесі — тут дуже добре". Стан змінився — призначили басейн, а це дуже підходить у випадку Володимира. Кожного дня ходить на масаж — "роблять все так, щоб без ущєрба було". Передає подяки реабілітаційним рішалам, друзі — "добру справу робите".
Смайл - 93-я ОМБр. Приїхав "зі своїми болячками, рєчь нарушена": наприкінці грудня потрапив під обстріл, потім "ще забирав посилку і бревном стукнуло". Мав забій голови, плеча, обмороження пальців на ногах. Попередньо лікувався, проте за документами "стан ще важкий". Планує лікуватися далі. Якщо довго гуляє, "починають ноги пухнути". Ще є болі, проте два тижні реабілітації оцінює "на десяточку". Хоче поплавати у морі, але поки ще не можна — руки-ноги помочив і вже чудово. До речі, пан вперше в Одесі і йому тут дуже подобається.
Сич - 78-а ОДШБр. Має багато поранень та акубаротравму. Проходить курс реабілітації — "здебільшого для емоційного розвантаження". В ногах лишаються уламки, тому не всі процедури може робити, проте зазначає, що підхід індивідуальний до кожного військовослужбовця. "Як може не радувати Одеса, сонце, море? Емоційно відходиш від того, що відбувається на передовій".
Тонік - 78-а ОДШБр. "Відправили від частини лікувати спину — поперекові грижі, остеохондроз". Ходить на процедури — ультрафіолет, грязеві лікування. "Первий раз на морі і в Одесі, приїхати з того напрямку і відпочити — це дуже добре". Приїхав з Сумського напрямку. В морі ще не купався, але певні плани на нього вже має. Нехай вони здійсняться якомога швидше!
Віталій - офіцер НГУ. Коротке відео, в якому пан Віталій доповідає: отримав ліки, з якими приїхав робити ін’єкцію в шпиталь. Дякує за вашу підтримку, бажає здоров'я і всього найкращого.
Любчик - СБС. Отримав поранення на Покровському напрямку, з часом також "вилізли проблеми зі спиною — як виявилося, вони були постійними, хоча я думав, що це замисел творця". Коли одного дня пан не зміг встати з ліжка, зрозумів, що щось не так. Пройшов через певні процедури, симптоматику зняли, але проблему не усунули. Йому порадили звернутися до реабілітаційного центру і займатися спиною. Зараз проходить реабілітацію в Центрі спортивної медицини, каже, що "вже навіть після декількох занять відчуває певне покращення — нарешті почав відчувати себе істотою прямоходячою. Бачу по собі, що є певні результати, кожен день нові вправи — дізнаєшся про нові проблеми". Пан зберігає оптимізм, а ми бажаємо йому ефективних вправ, які підсвітять не лише проблеми, але й допоможуть з ними впоратися. І хай спина не болить!
Андрій - 24-й ОП НГУ. Проходить реабілітацію в санаторії: "ходжу в спортзал, допомагають з хребтом". Каже, що персоналом задоволений, все дуже чисто і на найвищому рівні. Харчування — краще не буває, і все "дуже по-багатому". Враження — "один позитив". Хай так буде у всьому!
Бурий - 24-й ОП НГУ. Усміхнений пан Василь задоволений відновленням у санаторії. Каже, що все класно, цікава загальна атмосфера — "прикольно і круто". Хороше харчування, сто грам, якщо що, не наливають. Якщо що, ми спитали задля жарту, бо знаємо, що в Моршині наливають лише водичку. "Недавно робив УЗД, вроді загалом все гаразд. Предлагали клізму, але я подякував і сказав, що не треба, навіть маленьку". Пане, як то кажуть, ми за вас!
Василь - 107-а ОБрТрО. Проходив службу з початку повномасштабного вторгнення. Оперували щитоподібну залозу — "зараз без неї, ноги турбують та інші проблеми". Дуже задоволений — в Моршині вперше, та "і в санаторії такого типу, бо постійно служба і служба". "Тут видно турботу про військових, які захищали Батьківщину". Ми дійсно направляємо військових туди, де про них попіклуються й нададуть всю необхідну допомогу з повною повагою.
Микола - ветеран. Вже списаний. При евакуації порвав зв'язки, видалили меніски з обох колін, поставили титан в шийному відділі. Зараз погано працюють "руки, ноги, пам’ять". Пану зробили кілька операцій, каже, що це його друга війна і не пам’ятає всіх контузій. Відвідує всі процедури, але поки суттєвих змін не відчуває. Хоча всьому свій час. З дозволу Миколи трохи зняли відео у масажному кабінеті — дещо ділимося й з вами. Бажаємо ефективного відновлення!
Сергій - 30-та ОМБр імені князя Костянтина Острозького
Обережно, цей усміхнений пан дещо засоромився і трохи "в краскє".
Отримав поранення у 2022 на Ізюмському напрямку — зруйнували позицію, з 13 бійців лише він лишився цілий. "В руці не хватає куска м'яса, жил, кістки. Після операції лікувався 8 місяців, потім після шкірної пластики відправили додому". Потім рік і 2 місяці витягували кістки в руці — бракувало 7 см. Далі лікувався в іншому місті, ставили апарат зовнішньої фіксації — бракувало 7 см кістки. Зараз продовжує реабілітацію. Добирає слова, описуючи реабілітацію зараз — "розтягують, витягують, працюю пальцями (ерготерапія)", також ходить до психолога. Все подобається, нарікань немає. Покажемо вам, як зараз виглядає рука і які вправи робить пан Сергій — наприклад, збирає милого равлика.
Олександр - ОПБр імені гетьма Богдана Хмельницького. Коротесеньке відео з подякою Фонду і всім вам за допомогу з МРТ колінного суглоба.
Скребець - 78-ма ОДШБр. Воює з самого початку, тому має повний набір проблем зі спиною. Відвідує всі процедури і каже, що вже стало легше і спить ідеально. Хай цього "легше" буде все більше і більше.
Мазаний - 78-ма ОДШБр. Приїхав на психологічне відновлення. Ми рідко говоримо про сни, а пан Мирослав одразу сказав, що тут вже на третій день після приїзду до нього повернулися сни, і його це навіть трохи збентежило. "Дуже спокійний тут, процедури допомагають розслабитися. І пану дуже подобається електрофорез.
Ісус, 78-ма ОДШБр. Звернувся з травмами після старих поранень, які отримав за 23-24 рік: "пробита стопа від вибуху вога, осколки в спину, акубаротравми". Приїхав з Сумського напрямку, зокрема щоб покращити психологічний стан.
"Все нормально тут, багато нам не потрібно. Сидиш відпочиваєш, ходиш на процедури, займаєшся". До речі, вперше в Одесі. Сподіваємось, наступний приїзд буде не на реабілітацію, а на відпочинок.
Олег - ЦСП НГУ «Омега». Проходить реабілітацію після травм, отриманих на Покровському напрямку. "Різні процедури — ванни для шкіри, суглобів, кісток, є масажі, грязьові процедури, басейн, ультразвукове лікування. Стан покращився, за п'ятибальною шкалою почуваюся на 4+. Каже, що приїхав в санаторій "підзамореним", а під кінець другого тижня почувається відпочившим.
Малий - ЦСП НГУ «Омега». У 18 років пішов на строкову службу, згодом почалось повномасштабне вторгнення — підписав контракт і почав їздити на виїзди. Під Дружківкою минулого року зустріли дрона-ждуна, "всі живі, все добре, отримав поранення, 4 місяці лежав з апаратом Ілізарова". Потім почав розробляти коліно — досі працює з цим. До речі, беріть приклад з пана Максима, який кожного разу під час тривог спускається в укриття.
Гуцул - 107 ОБрТРо. У Моршин приїхав лікувати ШКТ: раніше "вирізали 3/4 шлунка, дванадцятипалу кишку". Відчуває полегшення. Каже, що процедури приємні, гарне ставлення до військових. "Гарні кімнати на 2-х людей, все є", харчуванням теж задоволений навіть попри дієту — "здається, я навіть почав набирати вагу".
Сантехнік - 82-га ОДШБр. Відпочиває "у Моршині на лікуванні", всім задоволений, нарікань не має. Пан поспішає, тому звіт короткий — ще б пак, "день насичений: процедури — душ Шарко, терапія, масажі". Головне, що вже відчуває покращення стану.
Волк - Вовки Да Вінчі. Отримав поранення під Покровськом — в машину прилетів фпв. Лікується вже 7 місяців. Вже поставили пластину, але попереду ще три операції — "будуть міняти нерв, але це все таке". В нашу програму потрапив, бо "направили люди", лікуючий лікар вийшов на фонд". Приїхав на реабілітацію після лікування у Вінниці, спершу відновлювався після контузії. Травма руки видавалася простішою, ніж виявилося, тому після додаткових обстежень побачити, що "потребує іншого лікування". "Я бачив свої сустави, руку виніс — ще від дрона якось відстрілювався", — ділиться пан. Зараз лікарі прогнозують ще пів року на відновлення.
Сергій - ОПБр імені гетьмана Богдана Хмельницького. Отримав важку травму у квітні 2024, коли виходили з оточення — багатоуламковий перелом лопатки, у тілі лишаються множинні уламки. Зробили складну операцію: "з таза вирізали кусок кістки, вживляли, ставили пластину. Уламки дістати не можна". Це вже друга реабілітація в цій лікарні, пану Сергію все дуже подобається. Чесно каже, що те, чого робити не міг, те і не виходить. А все, що може допомогти, допомагає, тож вчиться все робити заново.
Сергій - ОШБ НПУ «Лють». За пана Сергія розповідає лікарка, бо він ще не говорить. У 2024 році отримав травму правого плеча (Кліщіївка), після поранення лікувався, мав проходити реабілітацію, але після 4 місяців повернувся на службу. Травму не долікував, але після ротації повернувся до реабілітації. Його проблеми з пам'яттю — наслідок контузії, а також інсульту, який зачепив праву сторону. Після інсульту взагалі не ходив, тож відновлюють рухливість. У лікарів прогнози позитивні, є хороша динаміка. Зараз Сергій вже відповідає на питання і час від часу може сформулювати власну думку. Бажаємо швидшого відновлення і довгих історій, розказанних самостійно!
Денис - СБС. Отримав мінно-вибухову травму руки від прильоту фпв по позиції. Зараз вже списався і відновлюється: "дуже допомагають спеціалісти, роблять все, що можна і навіть більше. Кажуть, що буде краще". На жаль, повного відновлення не чекає, але вірить, що зможе брати ложку рукою. Нехай це буде мінімум з того, що буде доступно пану.
Олексій - 78-ма ОДШБр. Відновлюється після контузії й планує одразу ж повернутися на службу. Зізнається, що хотілося б попасти до рідних, але "колектив дружній", тож поїде назад. Хвалить ванни заспокійливі, "грязьові штучки, електро-штучка прикольна".
Іван - ЦСП НГУ «Омега». Проходить службу в Києві. Дякує тим, хто задонатив, і тим, хто організував поїздку. Служить з 2018 року, а з 2024 лікується, по лікарнях і реабілітаціях, каже, що "вже багато де був". Як відновиться, буде вирішувати, куди далі. А поки розповідає, що йому подобається ходити в басейн, де і вода тепла, і підлога. Отак от! В Одесі "гарні привітливі люди, лікарі, адміністрація, прибиральниці — всі чудові". Хай такі люди оточують пана і надалі, не лише в Одесі.
Роман, 93-тя ОМБр. У війську з 2021 року, на реабілітацію потрапив після операції з видалення уламка. Відновлюється, ходить на процедури, з яких найбільше подобається масаж. Каже, що "трошки відпочив", а це вже чудово.
Гуру - 107-ма ОБрТрО. Отримав кульове поранення під Курськом, також мав наслідки складної контузії. Каже, що лікарі вже знають, в якому напряму лікувати пана і працюють з цим. У Моршині п’є водичку, заспокійливі, приймає ванни. Хвалить лікарів і харчування.
Ріо - 3-я БрОП «Спартан». Дякує фонду за допомогу з оплатою імплантів для операції на колінних суглобах. "Разом переможемо, якщо будемо разом, нас не перемогти".
Літун - командир взводу 107-ма ОБрТрО. Дуже дякує тим, хто посприяв у лікуванні, бо "у кожного є набір хвороб". Лікує ШКТ — п’є воду, дотримується дієти. Дякує персоналу, якого випадково ледь не назвав особовим складом. Каже, що дуже хороші умови, навколо дуже гарно, всередині теж, є вихід до лісу з оформленими стежинками. Здається, про стежинки ми чуємо вперше. Чудово, що пан досліджує місцевість навколо!
Химера - 93-я ОМБр. У війську з 2022 року, пішов добровольцем — повернувся з Німеччини. Пан отримав два поранення — тяжке і легке, згодом "начальство вирішило, що треба лікуватися". У Бахмуті "кусок м’яза з ноги вирвало, а в Краматорську прилетіло два шахеди". Каже, що лікування і процедури — все подобається, "і море, і свіже повітря". "Стан покращився — легше ходити стало, голова ясніша стала". І це чудові новини. Дякує клубу «Реабілітаційних Рішал», тобто вам: "Велика подяка людям, які збирали кошти на реабілітацію. Військовий не дуже може зібрати кошти, на реабілітацію не залишається. Великий уклін тим, хто допомагає".
Влад, 92-а ОШБр ім. Івана Сірка. Ви тільки послухайте розповідь цього пана. Каже, що попав на війну "по приколу: зайшов в військкомат, спитав, як попасти на двіженіє. Туди-сюди-футь і попадаю в 92 бригаду". Спершу Влада не брали у військо, але в 2023 таки зміг підписати контракт. Мав змогу повернутися за кордон, але вирішив цього не робити. Приїжджав в Константинівку "відновитися — потужно відновився. Фпв жахнула, перелом лопатки і пішло-поїхало. Не думав, що три роки виживу". Реабілітацією задоволений, навіть шахеди в Одесі не заважають — "пукали десь і все".
Ромул - 93-я ОМБр. Спитали, як пан потрапив у військо. Історія проста: вийшов купити молока до кави — не купив, тож вийшло як вийшло. Спершу у військо його не брали, тож розвозив їжу по госпіталях. Потім таки опинився там, де є. Був піхотинцем, отримав поранення на Донеччині — прилетіла Молнія. Зараз відновлюється, хоча через уламки не можна майже ніяких процедур, тому "басейн, ванни — не більше". У планах на майбутнє — лишитися живим. Хай так і буде!
Ігор - 93-я ОМБр. Працював на джавелінах. Отримав поранення плеча, коли мали прикривати машину з бк — ганялися за фпв, потім той ганявся за ними. Більше 80 днів пробув на стаціонарі — було багато уламків, але не всі дістали. Зараз приїхав на першу реабілітацію: призначили певні процедури, але всі не можна через уламки, тож розробляє руку, плаває.
Денис - 78-а ОДШБр. Проходив службу під Сумами, отримав поранення — прилетів дрон, роздробило кульшовий суглоб. На реабілітації вперше, та і в Одесі теж. Хвалить спеціалістів, ставлення персоналу і процедури. Обмеження рухів руки є, трошки болить, але загалом норм. Після відновлення планує повертатися на службу.
Денис - 93-я ОМБр. Мобілізувався в 2024, спершу був в 92-й бригаді, після поранення — в 93-й. Заїжджав на позицію й зустрів ждуна, тепер має травму ноги. На реабілітації подобається, зокрема басейн, хоч він і не з шампанським. Дякує фонду і всім тим, хто робить добру справу. А ми дякуємо за захист і цей позитив, і бажаємо таки басейну з шампанським.
Ярий - 107-а ОБрТрО. Разом з іншими ветеранами Чернівецького об’єднання звернувся до чернівецьких меценатів щодо реабілітації. У березні приїхали в Моршин. Цей щирий пан дуже мило описує привітний персонал і загалом ставлення в санаторії. Лікує цукровий діабет, панкреатит та інші хвороби, які отримав під час служби.
Сіма - 82-а ОДШБр. Неймовірний пан, який під час розмови майже не випускав з рук навушники, бо в них — цимбали: "Хоч сам і з Харкова, але все життя прожив на Буковині". Колишній артилерист, який зараз займається рекрутингом. Раніше не звертався щодо лікування, але зараз "вигнали сюди, щоб пролікувався". За 10 років вперше потрапив у санаторій — дуже тішиться, бо люди ставляться "любляче". Дякує ЗСУ, ДШВ за можливість відпочити морально. "День починається з доброго, позитивного ранку. Ще ніхто нічого злого не сказав. Я зараз відчуваю себе не військовим, а нарешті — людиною. Тут накінець за стільки років відчув, що я людина і я відпочиваю".
Комора - 24-й ОП НГУ. Стильний і позитивний пан! Наче не в Моршин приїхали, а на фешн вік. Проходить реабілітацію в санаторії — хотів би "підлікувати живіт, водички хорошої попити". Багато де був, але, каже, що тут дуже файно.
Віта — ЦСП НГУ «Омега». Через службу та постійні навантаження їй знадобилася складна операція на нозі. Її планували ще на початок року, але Віта вирішила спершу поїхати в район виконання бойових завдань, адже «треба було допомагати хлопцям». Після ротації вона одразу лягла на операцію. Попри хвилювання, усе пройшло успішно. Зараз Віта проходить реабілітацію та мріє якнайшвидше повернутися до строю. Але поки що ні лікарі, ні командир поспішати не дозволяють.
Юрій - ветеран 151-ї ОМБр. Пан Юрій пішов на війну у 2023 році, отримав поранення в серпні 2024, а з березня 2025 списаний — зараз проходить лікування та реабілітацію. Каже, що подобаються місцеві процедури — масаж, фізіо, ванни. І саме місце тішить, бо море поряд. Бажаємо Юрій продуктивного відпочинку та відновлення біля моря і загалом.
Олександр - 72-га ОМБр. До війська долучився у 2015 році. Про себе говорить, що він "не тилова людина — взяв відношення і перейшов до 72-ї ОМБр". У 2023 році отримав важке поранення, пройшов через кілька операцій, зараз придатний до служби в тилових частинах, хоча пан з цим не погоджується: "Я не тиловик, я бойовий сержант — я вчився командувати й воювати. На війну вже не відправлять, бо я інвалід. Зараз хіба за власним бажанням. Що планую далі? Помагаю хлопцям — якщо треба перевезти машину, перевожу. Долучаюся". Проходить всі, що призначили лікарі, результатом задоволений. Це головне.
Олександр - ОПБр імені гетьмана Богдана Хмельницького. До 22 не служив — працював у сільському господарстві, проте "думав, що 2023 все закінчиться, але зрозумів, що треба іти й ставати військовим". З 2024 року піхотинець, встиг побувати в Лимані, перший бойовий досвід здобув у Серебрянському лісі. Отримав поранення у 2025 році — вже був в Харківській області, позиція була в посадці — отримав мінно-вибухову травму, акубаротравму та розрив барабанних перетинок. Після операції та відновлення повернувся до служби, але час від часу травми нагадують про себе, тому потрібна профілактика. "Найбільше подобаються магнітні процедури і дуже цікаві ванни з валеріаною. Мені прописали таблетки з валеріаною, а тут отримуєш спокій через гарячу ванну. Ментально і фізично відновлююсь". Також ходить до психолога: "не можу нормально виспатися, а психолог пояснює, як себе заспокоювати і все таке. От вночі обстріли, а я собі ліг і за пів годинки вже і заснув". Бажаємо Олександру міцного сну та спокою.
Олег - ВЧА2778. У війську з 2017 року, повномасштабне вторгнення зустрів на чергуванні. Служив в 72 ОМБр, був водієм-заправником, потім перевели в тилову частину. Зараз приїхав підлікуватися: "болять коліна, спина — багато гриж у спині, був перелом ноги, воно теж дає про себе знати. Тут дуже добре — коліна менше болять. На спину робили процедури, басейн дуже добре допомагає". До цього Олег в Одесі був всього раз — у 1986 році, коли після аварії на ЧАЕС його відправили у санаторій. Сподіваємось, всі майбутні зустрічі з цим містом пройдуть в режимі звичайного відпочинку.
Лютий - 11-й ОБСП. Юрію 55 років, він військовий "по війні", тобто долучився у 2022 році. Потрапив до роти розвідки та диверсії, яку створили Айдарівці — зараз це вже батальйон. "У 2022 році під Боровою зупинили орків, наших загинуло 2/3, були в оточенні. Треба було виходити і пішли на прорив. Розслідування вже відбулося, можна говорити — лісник допоміг росіянам влаштувати пастку. Він нас вів чітко як в тир. Наша група була розстріляна зліва, справа, спереду, побратими загинули, я з пробитим черепом потрапив у полон". У травні того ж року вже потрапив на лікування до Миколаєва — відтоді почався шлях шпиталями і лікарнями, "це вже навіть не 20 реабілітація за 4 роки". Послухайте його історію, а ми поки побажаємо, щоб надалі цей підрахунок все ж можна було не вести.
Юрій - 112-а ОБрТрО. По-перше, ми вас шокуємо — Юрію 70 років! І він досі у війську. Все життя військовий, має 31 рік вислуги: "Коли почалось повномасштабне вторгнення, не міг лежати на диванчику. В перший день пішов з товаришем до військкомату, мене не взяли, пішов в ТрО — підписав контракт на 3 роки, потім продовжив і весь цей час продовжую служити. Взагалі я полковник в запасі, зараз виконую бойові завдання — збиваєм шахеди, охорона ТЕС, мостів. Молодьож стріляє, я приймаю і видаю зброю. Бачив Афган, бачив і ту армію, і цю — війна трохи помінялась, раніше з автоматами ходили, а зараз вже технології інші — шахеди, ракети. У 2022 році вивчив MARCH, маю сертифікат медпрацівника, сертифікат з тактичної підготовки". Вся його родина — військові. Син, дочка і навіть онук, який служить з Юрієм в одному підрозділі.
Послухайте, як бадьоро пан розповідає про щоденні 15 000 кроків і його бажання повернутися до служби після відновлення. Каже, що буде "до послєднєго біть етіх сволочєй".
Юрій - ветеран ОПБр імені гетьмана Богдана Хмельницького. Друг нашого попереднього героя. Йому 61 рік, до війська долучився "практично з першого дня повномасштабного вторгнення. Якщо моїй державі загрожує така небезпека, треба брати хоч дрючок, хоч вила — треба йти і захищати. Я пішов захищати родину і батьківщину, тому вік тут не має значення. Треба щоб в голові це було — треба бути захисником, мене так батьки виховали". Зараз вже списаний. Зробили операцію, бо "були сильні навантаження, відняло половину тулуба. Розгружали снаряди, броніки — повна екіпіровка, оце все. Тепер — реабілітація". На питання про те, чи допомагає реабілітація, відповідає просто: "Я вже думав цю паличку викинути, але трохи прихворів, тормознуло в прогресі, а так все супер. Ц нас режим: встаємо о 6 ранку, о 9 вечора тільки повертаємось. Практично кожного дня ходимо по 15 тисяч кроків, одне одного змушуємо і є результат".
Микола - 93 ОМБр. Долучився до війська у 2023 році, як сам каже, "прийшов час, прийшла повістка і я пішов". На реабілітацію потрапив після операції на спині: "була грижа, ще дві треба різати. Мене вивозили з позиції, на праву ногу не міг стати. Пооперували, відправили у відпустку і потім вже сюди". Це його перша реабілітація взагалі, тому порівнювати ні з чим. Проте говорить, що тут "все добре — є відпочинок, і добре, що є такі санаторії і що нас, військових, відправляють сюди. Всі процедури, які є, — на всі треба ходити. Якщо вас сюди відправили, треба ходити і не пропускати". Ходіть, друзі, і не пропускайте! Бо все воно працює на вас.
Славік - 132-й окремий батальйон ТрО. Долучився до війська у 2022 році, з першого дня повномасштабного вторгнення: "Спершу був водієм, потім піхота, потім зам по тєх, а зараз вже отримав групу по пораненню, яке отримав у квітні 2024 року. Відтоді — по госпіталях. В руці стоять пластини, кістки не зростаються". В Одесі Славіку подобається, ходить на басейн, грязьові та звичайні ванни, електрофорез. Каже, що "ванни помагають — рука не так болить".
Філ - ОПБр імені гетьмана Богдана Хмельницького. Хоч і проходив срочку ще у 90-х, з початком повномасштабного вторгнення доєднався до війська. Зараз служить в батальйоні почесної варти. Сергій про все говорить як філософ: у питаннях про здоров'я каже, що "найбільше турбує війна". Мав уламкове поранення у 2023, були деякі операції — зараз інколи щось десь турбує, але це спокійно називає "ехом війни". На реабілітації найбільше подобається басейн, бо це не так боляче, як масажі. Але знає, що то так треба і то допомагає. Після реабілітації планує повернутися на службу.
